Метод проектів

Навчальний телекомунікаційний проект – це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів–партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має спільну мету – дослідження деякої проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, направлена на досягнення спільного результату діяльності.
Специфіка телекомунікаційних проектів полягає передусім у тому, що вони за своєю суттю завжди міжпредметні.
Розв'язання проблеми, закладеної у будь–якому проекті, завжди вимагає залучення інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібно, як правило, більш глибока інтеграція знання, що передбачає не тільки знання власне предмета проблеми, який досліджується, але і знання особливостей національної культури партнера, особливостей його світовідчування.
Тематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їх виконання цілком природно вимагало залучення комп'ютерних телекомунікацій. Іншими словами, далеко не будь-які проекти, як би цікаві і практично значущі вони не здавалися, можуть відповідати характеру телекомунікаційних проектів.
Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно в тих випадках, коли в ході їх виконання передбачаються:
• численні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тим або іншим природним, фізичним, соціальним, і ін. явищем, які вимагають збирання даних в різних регіонах для розв'язування поставленої проблеми;
• порівняльне вивчення, дослідження того чи іншого явища, факту, події, яка відбулася чи має місце в різних місцевостях для виявлення певної тенденції або прийняття рішення, розробки пропозицій, ін.
• порівняльне вивчення ефективності використання одного і того ж або різних (альтернативних) способів розв'язування однієї проблеми, однієї задачі для виявлення найбільш ефективного, прийнятного для будь–яких ситуацій рішення, тобто для отримання даних про об'єктивну ефективність способу розв'язування проблеми, яка пропонується;
• спільне творче створення, розробка деякої теми, будь то чисто практична робота (виведення нового сорту рослини в різних кліматичних зонах) або творча робота (створення журналу, газети, Web-сторінки, п'єси, книги, музичного твору, пропозицій по вдосконаленню навчального курсу, педагогічного програмного продукту, спортивних, культурних спільних заходів, народних свят і ін.);
• проведення захоплюючої пригодницької спільної комп'ютерної гри, змагання.

Формирование коммуникативной компетентности учащихся средствами информатики

Одним из основных процессов, характеризующих современное общество, является информатизация. Владение новыми информационными технологиями ставится в один ряд с такими качествами, как умение читать и писать. Под информатизацией понимается внедрение компьютерной техники и новых информационных технологий в различные сферы производства, общественной и личной жизни людей.
Основой успешности личности в современных условиях будет конкурентоспособность на рынке труда. А в основе конкурентоспособности лежит компетенция.

Школьный курс «Информатика» в старшей школе призван решать задачи, направленные на информатизацию общества и формирование ключевых компетенций.
В настоящее время уточняется перечень ключевых компетенций человека, подлежащих формированию в общеобразовательной школе. Наиболее распространенной является классификация А.В. Хуторского, который выделяет следующие компетенции:
ценностно-смысловую;
общекультурную;
учебно-познавательную;
информационную;
коммуникативную;
социально-трудовую;
компетенцию личностного самосовершенствования.
Среди перечисленных компетенций ведущей, на мой взгляд, является коммуникативная компетенция, поскольку коммуникация есть условие развития и способ реализации всех остальных компетенций. Компетенция во взаимодействии предполагает развитие адекватной ориентации человека в самом себе:
собственном психологическом потенциале;
потенциале партнера;
в ситуации и задаче.
Коммуникативная компетенция обеспечивает:
совершенствование умений и способностей общения в учебно – научной, социально - бытовой, социально - культурной, официально – деловой сферах общения;
овладение формами речевого общения в процессе различных видов деятельности;
развитие умения и способностей работы с учебным научным текстом, другими источниками информации;
совершенствование умений интерпретации информации в соответствии с самостоятельно найденным и заданным основанием.

Наиболее полно решить выявленные проблемы и сформировать коммуникативную компетенция обучающихся средствами информатики, на мой взгляд, позволяет проектная технология обучения, которая:
позволяет организовывать деятельность, направленную на решение конкретной проблемы, завершающуюся созданием продукта труда;
самостоятельно приобретать недостающие знания из различных источников;
пользоваться приобретенными знаниями для решения познавательных и практических задач;
развивать исследовательские умения;
повышать самооценку, избавляться от некоторых комплексов;
использовать компьютер как инструмент для творчества.
В ходе выполнения проекта его участники постоянно вступают во взаимодействие:
«человек-человек» (при составлении плана решения проблемы, выбора оптимальных путей решения проблемы, защиты результатов своего труда);
«человек – компьютер» (оформление результатов своей познавательной и практической деятельности);
«человек - компьютер-человек» (получения недостающей информации и взаимодействия с другими участниками проекта с использованием возможностей локальной и глобальной компьютерных сетей).